Симптоми алергії може викликати вживання в їжу м’яса тріски, ікри, риб’ячого жиру, продуктів, що містять тріску, контакт шкіри з рибою та вдихання парів під час термічного оброблення їжі, а симптоми алергії також може викликати вживання сирої або маринованої риби, зараженої паразитом Anisakis simplex.
Парвальбуміни були визначені, як паналлергени риби і є причиною високої перехресної реактивності між тріскою, коропом, лососем та іншими видами риб. Рівні паравальбуміну значно різняться в різних тканинах і видах риб.
Gad m 1 – парвальбумін, який було вперше ідентифіковано з м’яса тріски. Парвальбумін є основним алергеном тріски. Також пацієнти можуть бути чутливими до білків енолаза та альдолаза тріски. Парвальбумін стійкий до нагрівання і не втрачає алергенність при термічній обробці.
Gad m 2 є членом сімейства алергенів енолази і здатний викликати клінічні реакції. Ступінь перехресної реактивності з іншими членами цього сімейства невідомий, але очікується, що він буде високим зі спорідненими алергенами інших видів риб. Gad m 2 не стійкий до нагрівання та травлення.
Gad m 3 є членом сімейства алергенів альдолаз і здатний викликати клінічні реакції. Передбачається, що ступінь перехресної реактивності з іншими членами цього сімейства високий порівняно зі спорідненими алергенами інших видів риб. Крім того, пов’язаний з ним алерген був виявлений у курки (Gal d 10). Gad m 3 не стійкий до нагрівання і травлення.
Алергія на ікру спричинена білком вітеллогеніном, який присутній в ікрі риби, на відміну від білка парвальбуміну, який не виявлений в ікрі.
Основні алергенні молекули тріски:
Gad m 1 parvalbumin – перехресно-реактивний алерген
Gad m 2 енолаза
Gad m 3 альдолаза
